Набряк-набухання головного мозку

 Набряк-набухання головного мозку - синдром гострої церебральної недостатності, що виникає внаслідок запалення головного мозку та його оболонок, супроводжується порушенням метаболізму та кровообігу. 

Перебігає за типом пригнічення або порушення свідомості. 

Є наслідком інфекційно-токсичної енцефалопатії. 

Етіологія: причини - 

• нейроінфекції
• менінгіт (бактерійний, вірусний),
• енцефаліт,
• менінгоенцефаліт
• інтоксикації
• рикетсіози
• висипний тиф
• бактерійні інфекції
• черевний тиф
• чума
• гостра недостатність
• печінки
• вірусний гепатит
• лептоспіроз
• нирок
• геморагічна гарячка
• лептоспіроз
• малярія
• легень
• грип
• орнітоз
• пневмонії (бактерійні, вірусні)
• тяжких порушень водноо-електролітного балансу.

Клінічна картина: 

І ступінь - сомноленція (приглушеність) - пригнічення свідомості, вербальний контакт збережений; біль голови, запаморочення, нудота, блювання, гіперестезія, емоційна неврівноваженість, неадекватно-агресивна поведінка. Дезорієнтація в часі та просторі. 

Об'єктивно: ністагм, зниження та асиметрія черевних та сухожилкових рефлексів, іноді поява патологічних рефлексів. Больова чутливівсть збережена.

ІІ ступінь - сопор - пригнічення свідомості, відсутність словесного контакту, нечленороздільна мова, реакція на больові подразники має вигляд захисних рухів. Психомоторне збудження, марення, часто - тремор. Патологічні рефлекси на стопах, кистях помірно виражені.

ІІІ ступінь - кома - повне порушення свідомості та сприйняття оточуючого середовища. Реакція на сильні больові подразники відсутня, можливі безладні, неадекватні рухи. У разі поглиблення коми - повна відсутність спонтанних рухів. Чітко виражені патологічні рефлекси, пригнічення сухожилкових, периостальних та ін. рефлексів - до повної арефлексії. М'язова атонія, мимовільне сечовипускання та дефекація. Можливі судоми. Виражені порушення дихання та ССС.

Унаслідок прогресування мозкової гіпертензії може розвинутись: 

• вклинення довгастого мозку у великий потиличний отвір (відбувається гостро - загальний ціаноз, брадипное, брадикардія, зниження АТ, гіпотермія, зіниці максимально розширені, рефлекс на світло зникає); 
• вклинення головного мозку (безладні рухи руками, зіниці стають різні за розмірами, різко підвищуються сухожилкові рефлекси й патологічні пірамідні симптоми, підвищується t тіла, тахікардія, артеріальна гіпертензія, у термінальній стадії - дихання Біота або Чейна-Стокса).

Для діагностики набряку-набухання ГМ використовують:

• клінічну симптоматику,
• результати спинно-мозкової пункції, 
• дані рентгенографії черепа, 
• ехоенцефалографію,
• електроенцефалографію.

Терапія проводиться одночасно з лікуванням основного захворювання, що зумовило мозкову недостатність. 

Невідкладна допомога спрямована на:

• відновлення мозкового кровообігу, 
• виведення надмірної рідини з мозку, 
• наормалізація проникності гемато-енцефалічного бар'єру, 
• корекція метаболізму,
• блокування гіпертермії та психомоторного збудження.

Догляд:

• надати хворому вигідне положення (набоці з дещо закинутою назад головою);
• гігієна порожнини рота (аспірація слизу з ротоглотки, застосування повітроводів, при необхідності - інтубація);
• інгаляція зволоженого кисню (через носові катетери 10-12 л/хв);
• пацієнтів у непритомному стані годують через назогастральний зонд; 
• загальне або місцеве охолодження організму.

Лікування:

• ГКС 90-150 мг/добу (преднізолон);
• Інфузійна терапія - реополіглюкін, лактосоль, кварта, 5% глюкоза (мінімальна кількість і швидкість уведення повинна відповідати об'єму виділеної сечі й втратам рідини);
• Осмотичні діуретики (у разі загрози вклинення мозку) 20% р-н манітолу, або 30% р-н сечовини в/в 12--140 крапель/хв, 1-1,5 г/кг (застосування сечовини протипоказане при недостатності нирок або печінки); 
• Форсування діурезу - 1% р-н фуросеміду 2-3 мг/кг в/в (повторно через 4 год); 
• Реоглюман (реополіглюкін + манітол) в/в крапельно по 0,5 л 2-3 рази/добу (коли не потрібна екстрена дегідратація);
• Оксибутират натрію 20% р-н 0,5-0,75 мл/кг - при психомоторному збудженні;
• при недостатності нирок або печінки - протипоказані морфін, барбітурати;

При ефективному лікуванні - поліпшення стану хворого, відновлення свідомості, поява діурезу.

Прогноз залежить від тяжкості основного захворювання.